Вступ

  Мислення – активний процес відображення активного світу в поняттях, судженнях, гіпотезах, яке має опосередкований, узагальнений характер, пов'язаний із розв’язанням різного типу завдань; вищий продукт особливим  чином організованої матерії – людського мозку.

Мисленню властиві такі процеси, як абстракція, аналіз, синтез, формулювання завдань та пошуки їх вирішення, ідеалізація, винайдення у аналізованих об’єктах подібності, неподібності, узагальнення, формування понять різних рівнів абстракції та узагальненості, пояснення та обґрунтування одержаних результатів, висування гіпотез. Мислення людини здійснюється у найтіснішому зв’язку з мовленням, його результати фіксуються у мові.

Реалізація завдань формування життєвої, мовленнєвої, інтелектуальної компетентності потребує розвитку в дітей критичності мислення. У процесі становлення критичного мислення важливу роль відіграють логічні знання .

Критичне мислення – це здатність людини (природна або вихована) до самостійної оцінки явищ навколишньої дійсності, наукових знань, думок і тверджень інших людей, уміння  бачити їхні позитивні та негативні сторони; а також прагнення до кращого, більш оптимального розв’язання  проблем. Це складний соціально психологічний феномен в основі якого лежать генетичні,соціальні та світоглядні особливості людини  в їхній єдності та взаємодії.

Людина з некритичним розумом схильна розглядати перше ж рішення, що спаде їй на думку, як остаточне. Показником критичності розуму  вважається вміння сприймати свої ідеї як гіпотези, що потребують перевірки, перебирати їх, відкидати ті з них, які цієї перевірки не витримали, відмовлятися від уже розпочатих дій, коли виявиться, що вони не відповідають умовам та вимогам завдання. 

Ці складні механізми зароджуються ще в дошкільному дитинстві  за відповідно організованого навчання.

Думаю, не варто відкладати розвиток критичного мислення на той час, коли дитина навчиться читати і писати, а тим паче на тоді, коли їй доведеться робити свідомий вибір, адже діти здатні мислити критично в будь-якому віці. І зерна, закладені у наймолодші роки, можуть дати міцні пагони самостійного свідомого мислення в майбутньому.

Технологія критичного мислення передбачає обов’язкове дотримання трифазної моделі заняття, яка включає актуалізацію опорних знань, усвідомлення основного змісту та переосмислення отриманої інформації (рефлексію).                                                                                                                                      

 Тому й надалі дотримуватимемося цієї схеми. Для прикладу використаємо «Казку про язичок» на занятті з логопедії при постановці шиплячих на початковому  етапі.

Основна частина

Перший етап: актуалізація

Людина вчиться, пов’язуючи нову інформацію з тим, що їй уже відомо. Тож, щоб зацікавити дітей та підготувати їх до засвоєння нової інформації , варто з’ясувати, які знання вони вже мають.

Вчитель-логопед:

- Зараз я прочитаю вам «Казку про язичок». Але перш ніж прослухати, пригадаймо, що знаємо про язик.

Для актуалізації опорних знань  можна використати прийом «мозкова атака». Цей прийом полягає в тому, що під час обговорення всі ідеї приймаються без коментарів. Це закладено в інструкції-завданні, яке вчитель-логопед дає дітям:

- Пригадайте все , що знаєте про язик. Немає значення чи правильно те, що пригадали, чи ні. Головне згадати якомога більше.

   Якщо у дітей виникають труднощі під час самостійного пригадування інформації, вчитель-логопед може спрямувати їхній пошук, пропонуючи навідні запитання:

- Де «живе» язик?

- Назвіть сусідів язика.

- Для чого нам язик?

- Які вправи вміє робити ваш язик?

Дуже добре, якщо припущення дітей будуть суперечливими. В такому разі варто попросити кожну дитину обґрунтувати свою версію, а потім залучити всіх до невеличкого обговорення. Не варто  визначати чиє припущення правильне. Тим паче логопед не повинен відповідати  на поставлені питання. 

Кожне висловлене припущення слід внести до спільної схеми. А дітей варто зорієнтувати на правильне отримання відповіді у процесі прослуховування казки.

  Відповіді дітей можна оформити у вигляді  « асоціативного куща». Можливо, що схема  міститиме і факти , які не відповідають дійсності. Але записувати треба все, що спаде дітям на думку.

Результатом спільної роботи можуть  стати схеми.

Готуючись до цього виду роботи логопед може передбачити всі ймовірні відповіді, які дадуть діти і заготувати написи заздалегідь, щоб під час обговорення прикріплювати їх на магнітну дошку чи фланелеграф, можна використовувати не написи, а картинки-символи. Як саме оформлювати результати  «мозкової атаки» залежить від рівня підготовленості дітей. Далі пропонуємо гру « Що тут зайве?»  І  так, в першій складеній таблиці  зайвим виявились «Губи»та «Щоки», тому що вони не змикаються з язиком при утворенні приголосних. В другій таблиці діти визначають, що зайвим буде та функція, яка не бере участі в утворенні звуків – «Допомагає їсти», а в третій таблиці зайвим виявилась вправа «Голочка», тому, що язик при виконанні цієї вправи – вузький, а при виконанні решта вправ – широкий.

Отже, у цій технології етап актуалізації дає можливість :

 активно пригадати все, що діти знають з теми; кожна дитина сама для себе встановлює рівень свого знання, до якого можна додати нове;

 активізувати учіння через приговорювання дитиною власної позиції чи припущення;

 формувати зацікавленість темою завдяки необхідності перевірити правильність створеної спільної схеми, до якої ввійшли різні ідеї, іноді навіть суперечливі.

Другий етап: усвідомлення змісту

   Перед прослуховуванням казки вчитель-логопед роздає дітям сигнальні картки. Картки можуть відрізнятись за кольором, а можуть містити спеціальні позначки, які виражатимуть ставлення дітей до почутого.                                                                                                                                                                                                                                                                                -« Це нове для мене.»    

 - «Це я знаю!»     

Роздавши сигнальні картки, вчитель-логопед інструктує дітей:

- Зараз я читатиму «Казку про язичок». Слухайте уважно. Якщо почуєте, що мова йдеться про відому уже вам вправу для язика, то піднімайте картку «Це я знаю!», обовязково продемонструйте , як виконується дана вправа. Якщо вправа вам невідома, піднімайте сигнальну картку «Це нове для мене!». 

  Вчитель-логопед в процесі читання демонструє нові вправи, слідкує за правильністю виконання вправ дітьми.      Після виконання кожної нової  вправи додаємо  до третьої таблиці картинку-символ.

Наш язик – трудівник, лінуватися не звик.

Він зробив багато справ: у будиночку прибрав,

Працював на квітнику,на городі, у садку.

Язику допоможи, що робив він, покажи.

«У будиночку – порядок»

Жив у будиночку язичок. А будиночок цей – рот. Вирішив язик навести лад у своєму помешканні, дуже він любив чистоту і порядок. Довелося йому добре попрацювати.

• Спочатку він побілив стелю (широким кінчиком язика рухай по піднебінню вперед-назад)         . 

• Пофарбував стіни ( кінчиком язика погладь праву щоку, потім ліву).  

• Замів підлогу (кінчиком язика погладь справа на ліво нижні альвеоли).  

• Почистив верхні потім нижні зуби.  

• Старанно протер верхню губу (кінчик язика підніми до середини верхньої губи, рухай язиком уперед-назад); потім протер нижню губу (кінчик язика опусти до середини нижньої губи, рухай язиком уперед-назад). 1 

• Посистив куточки рота (кінчиком язика доторкнись до правого, потім до лівого куточка рота).  

• Як гарно, чисто стало у будиночку!  Задоволений Язичок зручно влаштувався на поріжку (нижня губа) й заспівав свою улюблену пісеньку: « Пя-пя-пя, пя-пя-пя, пя-пя-пя» (злегка поплескати язик губами), а потім повернувся у свій будиночок відпочивати. 

Проаналізуємо виконану роботу. На цьому етапі сигнальні картки допомагають вихованцям перевіряти своє розуміння того, що чують. Сигнальні картки спонукають дитину уважно слухати  вчителя- логопеда і зіставляти почуте з власною позицією. Така робота унеможливлює сприймання інформації без її розуміння.

Отже етап усвідомлення змісту в технології «Знав, дізнався, хочу дізнатись дає можливість кожному учневі :

• Підтримувати інтерес до тексту протягом його слухання;

• Перевіряти своє розуміння теми;

• Цілеспрямовано приєднувати новий матеріал до тих знань, що є у його свідомості: встановлювати зв’язки між відомим і новим, щоб утворити нове розуміння теми.

Третій етап : переосмислення отриманої інформації  (рефлексія)

   На цьому етапі передбачено встановлення особистісної цінності нової інформації для кожної дитини. Під час рефлексії учень перетворює нове знання на своє власне, що забезпечує надалі тривалість збереження цієї інформації.

   Важливим є обговорення доповненої в процесі слухання схеми. Тут доречний такий прийом, як – «Мікрофон». Вчитель-логопед ставить запитання на загал і опитує дітей, які готові відповідати на поставлене запитання. Особливістю цього прийому є те, що говорити має право лише та дитина у якої в руках є мікрофон.

Запитання вчителя-логопеда:

- Які нові вправи ми навчилися робити?

- Яка вправа виявилась найлегшою?

- Яка вправа виявилась найважчою?

- Назвіть ті вправи при виконанні яких язик стає широким.

- Назвіть ті вправи при виконанні яких язик стає вузьким.

Отже, етап рефлексії дає можливість:

• залучити сприйняту дитиною інформацію до її власного досвіду через пере формулювання своїми словами;

• обмінятися думками, завдяки чому збагатити словник кожної дитини й урізноманітнити конструкції для розмірковування.

Висновок

Таким чином, можемо стверджувати, що впровадження в логопедичні заняття технології розвитку критичного мислення допомагає активізувати мислення учнів, мотивувати навчання дітей, активно залучати їх до процесу навчання, демонструвати різні точки зору, допомагати дітям ставити власні запитання, заохочувати самовираження, забезпечувати якісне сприйняття та обробку нової інформації. Завдяки цій технології вчитель-логопед не просто передає нову інформацію учням, а сприяє справжньому засвоєнню знання.

Література

1. Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д.; Технології розвитку критичного мислення учнів / Наук. ред., передм. О.І. Пометун. – К.: Плеяди, 2006. – 220с.

2. Стіл. Дж., Мередіт К., Темпл Ч. Методична система «Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів» : Посібник для проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення». – К.:НМЦ Інтелект, 1998. – Ч. 1-2. – 76ст.

3. Боровик І.Г.  Необхідно всім малятам звуки чітко вимовляти. Видавництво «Ранок», 2009 р.

4. Набір картинок «Артикуляційна гімнастика в малюнках». Комплекс матеріалів для логопедичних занять. Видавництво «Ранок», 2007 р.

5. Мережа інтернет. Картинки, смайлики. http://r.office.microsoft.com/r/rlidClipArtFromClient?clid=1049&ver=12&app=winword.exe&p1=EC790014051049&p2=6