Інтегрований урок з логоритміки та музики для 4 класу
«Мандрівка у казку»
Мета. Вчити дітей вільно рухатися відповідно характеру музики і в різних напрямках. Розвивати координацію рухів, орієнтацію у просторі. Працювати над мовним диханням, голосом, мелодико-інтонаційним ладом мови; досягати злитої вимови підчас вправ на розвиток дрібної моторики рук. Сприяти розвиткові мовленнєвих і мімічних рухів, формуванню чистоти інтонування у співі. Розвивати фонематичний і ритмічний слух.
Активізувати мовну «здатність» дітей, збагачувати лексичний запас, вправляти в утворенні відносних прикметників. Виховувати почуття взаємної приязні, дружби, відгукуваності.
Обладнання: магнітна дошка, «сходинки», картки-слова, магнітофон.
Дійові особи: Ворона, Лисичка, Зайчик, Жабка, Ведмідь, Вовк.
Декорації: дерево (сухе), на якому «сидять» пташки і висять нотки, хатинка.
Хід уроку
Під стримку музику до зали «влітає» Ворона з великим конвертом. Озирається, розмахуючи крилами: «Кар-р-р! Кар-р-р!» Не знайшовши тих, кого шукала, сідає на підлогу.
Ворона. Де ж це діти забарились?
Заблукали, загубились?
Відчиняються двері, логопед заводить дітей. Ворона швидко підводиться.
Ворона. Ось і двері відчинились.
Ну, нарешті, вже з’явились!
Логопед. Ти, Вороно, не кричи,
А що сталося, скажи.
Ворона. Спочатку привітайтеся до гостей!
Діти. Добрий день Вам, добрі люди!
Хай Вам щастя й доля буде
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік!
Ворона. А тепер останні вісті.
Тут вони – одна чи двісті.
Простягає логопедові конверта, той виймає звідти листа й виставляє на дошці. Діти читають по рядочку:
Я мав собі хатинку,
В ній жив, не сумував.
Прийшла руда злодійка –
Прогнала, хто б гадав!
Логопед. Вороно, хто ж це нам надіслав такого сумного листа?
Ворона. Зараз прозвучить пісня. Впізнаєте її – відгадаєте автора цієї скарги.
На металофоні виконується мелодія української народної пісні «Ой у полі жито, сидить зайчик...» Діти відгадують її.
Ворона. Правильно, листа написав Зайчик. А ось його адреса. Показує зворотній бік аркуша з малюнком: з вікна хатинки визирає Лисиця, а Заєць під кущем плаче.
Логопед. В якій казці ми з вами опинилися?
Діти. У казці «Лисичка, Зайчик і Півник».
Логопед. А ще в якій казці Зайчика виганяють з його хатинки?
Діти. У казці «Коза-Дереза».
Ворона. Кар-р-р! Кар-р-р! Допоможіть!
Зайця-бідолаху захистіть!
День народження сьогодні
Мав він святкувати,
Вже чекав гостей хороших
У прибраній ним хаті.
Хто непроханку заверне?
Й хатку Зайчику поверне?
Логопед. То як , допоможемо Зайчику?
Діти. Так!
Вчитель музики(Далі В. м.). Відібрану хатку
Нелегко знайти.
Дорогу важку доведеться пройти.
Та музика вам допоможе:
Хто з нею завжди переможе.
Ворона. В хатку сходинки ведуть,
Звуки-ноти там живуть.
По порядку їх складеш.
Ну, бувайте! Поспішаю!
Справ чимало ще я маю!
В. м. Звуки щоб не сумували,
Гарно й весело звучали,
Дамо ноткам імена,
Назвемо їх, дітвора!
Діти називають ноти, загинаючи пальці: « До, ре, мі,фа, соль, ля,сі»
В. м. І тепер відомо всім:
Ноток всіх у світі... (сім)
Звучить запис пташиного співу.
В. м. На казковім дереві
Нотки повсідались.
Не сумної – веселої
Дружно заспівали.
Та чомусь замовкла пісня –
Щось, напевне, сталось.
Нотки-пташки враз знялися
І порозлітались.
Діти підходять до дерева з різнобарвними картонними нотами-ліпучками.
В. м. Нотки з дерева зніміть,
Кожну прочитайте
І на сходинках хутчіш
Правильно розставте.
Діти знімають ноти, підходять до сходинок і прикріплюють ноти на відповідних рядках-сходинках.
В. м. Стежку в лісі відшукаємо,
Якщо нотки проспіваємо.
Діти (під музику) До, ре, мі, фа, соль, ля, сі
Нам до лісу треба всім. Діти йдуть по колу.
Логопед. Ось ми й до лісу зайшли. Хитра Лисиця приготувала нам багато випробувань. І лише дружнім і сміливим дітям вони по силі. Ви готові подолати їх?
Діти. Так.
Логопед. У казках завжди трапляються різні дива і перетворення.Нумо, рушаймо!
Діти крокують під музичний супровід і виконують різні рухи, відповідно до слів, які промовляє логопед (ходять «змійкою»,кружляють, стрибають, притупують ногами, біжать урізнобіч, присідають тощо).
По звивистих доріжках
Крокують наші ніжки.
На галявку поспішають –
Зайчик захисту чекає.
По звивистих стежинках
Прямують рівні спинки.
Враз доріжки розійшлися.
І ми також розбрелися.
У дві колони стали,
У колах закружляли.
Пострибали подоріжці,
Часто змінюючи ніжки.
Поплескали в долоні,
Потупали, як коні.
І побігли, як лисички,
Петляючи по травичці.
Присіли за кущами,
Встали й знов сховались.
У травичці під пеньочком
Ми побачили грибочки.
Діти. Боровик – то добрий гриб,
Боровик, у кошик стриб!
Логопед. Підвелися, роззирнулись,
Кругом себе обернулись.
Побігли всі швиденько,
Бо Зайчик жде маленький!
Логопед показує дітям знак «стоп»: на червоному кружечку – ведмежа. Діти зупиняються.
Логопед. Далі нам немає ходу:
На шляху є перешкоди.
І тепер ви не малята,
А звірята-ведмежата.
Діти удають вайлуватих ведмежат.
Логопед. Ніжки вище піднімаємо,
Всі пеньочки обминаємо.
Хащі лісові долаємо.
Виконавши відповідні рухи, діти прикладають долоні до щік і промовляють:
На галявині, де йшов,
Мед в дуплі ведмідь знайшов;
Ведмежатам мед приніс
Хоч покусаний весь ніс.
Логопед. Ведмежата йшли, йшли,
До болота підійшли.
Показує іний знак «стоп»: на червоному кружечку – жабка. Діти відтворюють рухами слова тексту.
Логопед. У болотяній оселі
Жабки мешкали веселі.
Рано-вранці прокидались
І водичкою вмивались,
Рушничками розтирались,
Вправо, вліво нахилялись.
Так старанно все робили,
Що добряче зголодніли.
Діти,підстрибуючи і плескаючи в долоні, співають.
Не їмо ми пух,пух,
Ловимо ми мух, мух,
Комарів хапаєм теж.
Ой, зморилися без меж.
Ох, натомилися!
Логопед. На травичку повалилися.
Релаксація.
Діти виконують рухи, лежачі на килимі, в супроводі спокійної музики.
Логопед. Як приємно нам лежати
Й лісу пахощі вдихати.
Вдих – видих, вдих – видих,
Вічка стуляються,
Вся напруга вже минає,
Тіло розслабляється.
Живіт надимається –
Кулька надувається.
Животик здимається –
Кулька здувається.
Руки й ноги невагомі,
Невідчутні, нерухомі.
Як приємно нам лежати,
Мріяти, відпочивати.
В. м. Відпочили ви і знову Лиску вигнати готові.
Логопед. А зараз пограємо в гру « фонетична ритміка». Я показую рухи органами мовлення, а ви їх повторюєте і вимовляєте відповідні звуки. Ітак,
Повторивши мої рухи,
Вимовляйте чітко звуки:
а о у и і е.
В. м. Послухайте відлуння,
Що в лісі причаїлось,
А може налякає
Лисицю знахабнілу.
Діти повторюють скоромовки за логопедом.
Гук, гук, гук! Який дивний звук!
Тук, тук, тук! Може, дятла стук?
Да, да, да ! Зайця вигнала руда.
Ти, ти, ти! Треба Зайцю помогти!
Си, си, си! Утікай, руда, в ліси!
В. м. Ви знову жабенятка – і хлопчики й дівчатка!
Пісню жабок заспівати
Допоможуть пальці наші.
Пальчикова гімнастика. (під музику)
Мої пальчики слухняно
Грають на фортепіано.
До, ре, мі, фа, соль, ля, сі
Грають пальчики усі.
Логопед. Повиходили із хатки,
Бо засиділись малятка.
По одному тут з’являлись
І додому повертались.
(згибання і розгибання пальців).
Привіталися чемненько...
(з’єднання пальців обох рук)
Й розійшлися знов раденькі.
(розєднання пальців).
Логопед. Біля мене знов малята,
Десь поділись жабенята.
Пострибали по доріжці
Всі гуртом на правій ніжці.
І на лівій пострибали,
А тепер двома ногами.
На одній нозі всі стали,
Як лелеки, і на другій
Теж постояли. І далі
Знову разом пострибали.
Логопед показує знак «стоп» (червоний кружечок), діти зупиняються біля кущика й дістають з-під нього конверт.
Логопед. Ой, це вже Лисиця десь близенько. Впізнаю її витівки. Давайте подивимось, що вона нам підкинула.
Діти читають напис на конверті: «Слово складеш – далі підеш». Логопед дістає звідти картки – половинки слів.
Логопед. Що це сталося зі словами?
Діти. Вони розірвалися.
Логопед. Треба слова поєднати, поставити склади на свої місця. (слова ліс-ник, ліс-овий, ліс-ок).
Назвіть спільну частину цих слів. (ліс)
Молодці! Це споріднені слова. Отже, шлях відкрито.
Діти. Ми йдемо все далі й далі,
Зовсім ще не зморені,
Руки вгору піднімаєм,
Опускаєм долу.
Помітивши під кущами Вовка, ступають на пальчиках.
Щоб нам Вовка не злякати,
Будемо ось так ступати.
Логопед показує знак «стоп» - червоний кружечок.
Логопед. Знову хитрюща Лисиця чинить нам перешкоди. Вона приготувала для вас загадки. Відгадайте їх.
Сама мала, шубка пухка,
З гілки на гілку стрибає,
Шишки, горішки збирає. (білка)
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав,
А як випав білий сніг
Він поспати трохи ліг. (ведмідь)
Сірий, зубастий,
По полю блукає,
Ягнят шукає. (вовк)
Боюсь я вовка і лисиці,
Боюсь мисливської рушниці,
Тому від страху перед ними
Я сплю з відкритими очима. (заєць)
У кубельце фрукти носить.
Стріне вас – ховає носик,
Кожушок із голочок.
Хто це, діти? (їжачок)
Вона руденька, ще й хитренька,
Не велика, не маленька.
Вона вовчику - сестричка,
А зовуть її... (лисичка)
Логопед. Ось ми вже зовсім близько підійшли до Зайчикової хатки. Давайте нагадаємо про себе Лисиці, яка її загарбала.
Стук-стук! Стук- стук! Наші п’ятки йдуть.
Стук-стук! Стук- стук! Нас до Зайчика ведуть.
Діти підходять до хатинки, з віконця визирає Лисичка.
Лисиця. Ой, знайшли мене, знайшли!
Ну ж і вперті дітлахи!
Логопед. Діти, чия це була Хатинка? А чия вона стала?
Діти. Була Зайчикова, а стала Лисиччина.
Логопед. Вже й напис бачу змінила, а помилок наробила!
Діти читають: «Тут жеве лесиця аліса». Виправляють помилки.Змінюють дощечку на «Зайчикова хатка».
Логопед. Справедливість перемогла. Проженемо злодійку!
Діти. Тікай, тікай, Лиско,
У ліси темнющі,
За гори височущі.
Діти голосно промовляють і тупають ногами. Лисиця виходить з вузликом.
Діти. Тра-та-та! Тра-та-та!
Налякалася руда.
Ворона виводить Зайчика, Лисиця повертається, просить пробачення й дозволу пограти з дітьми. Гра «Що звучить?»
В. м. Вічка стулили.
Тихенько присіли.
Слухайте уважно.
Де заграло?
Що звучало?
Хто найперший скаже?
Лисиця грає почерзі на музичних інструментах. Діти називають інструмент, потім розповідають Вороні і Зайчикові, як ішли до хатинки, що робили. Зайчик дякує їм.
Звучить «Пісня про дружбу»
1к. Дружба віддана не зламається,
Не розклеїться від дощу і хуг.
Друг вбіді не лишить,
Щірим словом втішить –
Отакий він, незрадливий,
Справжній друг!
2к. Ми посваримось – і помиримось.
«Нерозлийвода» - скажуть всі навкруг.
В день чи в ніч негожу
Друг мені поможе –
Отакий він, незрадливий,
Справжній друг!
3к. Друг завжди мене прийде виручить,
Він не жде подяк і не жде послуг.
Будь комусь в пригоді
В будь-якій негоді
Отакий він, незрадливий,
Справжній друг!
|
