Використання логоритміки і пластико-ритмічної гімнастики з метою профілактики мовленнєвих порушень.
Застосування нетрадиційних прийомів з метою попередження порушень мовлення (ігротерапія, фітотерапія, ароматерапія, музикотерапія, хромотерапія, літотерапія).
В теперішній час особливу увагу розробці методики проведення ритміки, логоритмічної ритміки, пластико-ритмічної гімнастики приділяли Волкова Г.А., Пахомова Г.В., Бутакова Л.Г., Оганесян Е.В., Шашкіна Г.Р. Пластико-ритмічна гімнастика побудована на імпровізації танцю, образних рухах, аудіовізуальних картинах, запропонованих педагогом. Відтворення образів в цілісних рухових зв'язках пластико-ритмічного танцю відбувається в умовах творчого і емоційного уявлення картин при одночасному сприйманні музичних звуків.
Кожній живій істоті притаманна властивість рухатися. Це життєво необхідна умова зв'язку будь-якого живого організму з навколишнім середовищем. Завдяки своїй діяльності людина використовує явища, предмети природи для своїх потреб.
Свідомий характер людської діяльності виявляється в її цілеспрямованому плануванні, прогнозуванні результатів, регуляції дій. Діяльність людини - свідома активність, система дій, спрямована на досягнення поставленої мети.
Що ми розуміємо під "дією", "діяльністю"? Дії - це система рухів, предметних та розумових. Предметні - спрямовані на оволодіння предметами, явищами тощо. Розумові дії виявляються в сприйманні, пам'яті, мисленні... Вони з'являються на тлі зовнішніх, предметних дій.
Малі діти оперують конкретними предметами, порівнюють, розкладають та об'єднують їх, знаходять причинні зв'язки взаємодії та взаємозалежності. Підростаючи, дитина починає оперувати образами цих предметів, зв'язками та залежностями між ними. На цьому етапі формуються поняття, судження, які виражаються словами.
Мислення - як властивість душі і як живий рух - поєднане в одному тілі. Це внутрішня дія людини, а зовнішній її вираз - живий рух, спрямований на досягнення мети.
Загальновідомо, що фізичні тіла рухаються відповідно до законів фізики, механіки. Головна ж властивість живого руху - оволодіння простором дії, підкорення простором дії, підкорення собі часу, опір протидії. Щоб цілеспрямовано рухатися, людині необхідно підкорити своїй волі складну біомеханіку свого тіла, відповідними рухами привести його до поставленої мети.
Отже, психомоторика - психічна регуляція живих рухів, дій, а наразі -дзеркало мислення, почуттів та уяви людини. Якщо психомоторика дисгармонійна, безладна, якість регуляції низька.
Психомоторна дія - ефективний механізм розвитку душі і тіла. Кожна людина повинна пройти свою школу мислення. У психомоторних рухах формуються елементи мислення. Якщо обмежити рухову активність дитини то вона відстватиме від своїх однолітків, буде позбавлена практичного пізнання світу. Живий рух - єдина можливість, що матеріалізує рух думки, відчуттів, уявлень.
Психомоторні рухи - джерело зародження елементів особистої думки. Людина, яка навчилася мислити ще в дитинстві, пройшла школу психомоторики, вміє не тільки засвоювати свій та чужий досвід, а й робить все краще, свої думки може продуктивно втілювати в справу.
Ось чому заняття з логоритміки та їх елементи допомагають розв'язати
завдання пізнання світу через живий цілеспрямований рух. На цих заняттях
відводиться багато часу на формування просторових уявлень дітей через
рух, в основі яких лежить моделювання ігор предметами. Гармонійне поєднання духовних образів і фізичних рухів дає психофізичний і естетичний
вплив в складному комплексі педагогічного процесу.
Структура заняття з пластико-ритмічної гімнастики, на думку Г.В. Пахомової, повинна відображати її специфіку і складатися з чотирьох частин: підготовчої (10% часу), розминки (10%), основної (60%) і заключної (20%). В підготовчій керівник заняття займається методами психотерапії, розминка виконується під музику, в основній частині виконуються вправи в залежності від вад дитини, а в заключній частині даються етюди, складаються схеми танцювальних рухів, танцювальні композиції за заданою мелодією, індивідуальна робота по імпровізації.
Визначною частиною техніки виконання вправ в пластико-ритмічній гімнастиці є зв'язок рухів і музичного супроводу на основі асоціації. Головна задача навчання техніці виконання вправ - їх усвідомлення.
Ввідна частина заняття присвячена розвитку слухової і зорової уваги дітей. Виконання стретчингу спонукає розвитку пластичності дітей. В ході основної частини вирішуються задачі того чи іншого етапу навчання. Гра спонукає повторенню формуючих рухів на занятті і закріпленню дітьми навичок вмінь. Релаксація дозволяє дітям розслабити м'язи, перепочити. На заняттях з логоритміки логопед розвиває дитину:
а ) шляхом розвитку психомоторних дій (ритміко-гімнастичні вправи на розвиток просторових уявлень, відчуття часу, вміння відчувати своє тіло, а також вміння користуватися своїми емоціями та адекватно їх висловлювати); б ) шляхом використання в роботі надбань культури людства, відтворення набутого та творення власного.
На заняттях широко використовуються твори українських казкарів, поетів, музикантів, а також проводиться ряд вправ де дитина має змогу самостійно діяти і порівнювати свої дії з аналогічними.
В працях відомих вітчизняних та закордонних вчених (Л.С. Виготський, А.П. Усова, Д.Б. Ельконіна, Ж. Піаже, К.Кофка, М. Монтессорі) відмічається, що саме гра, направлена на розвиток дитини - є однією із основних сторін виховання. Особливого значення гра набуває в процесі виховання і навчання дітей дошкільного віку з мовленнєвими вадами. Гра разом із предметною діяльністю використовується як основа формування правильної вимови, оскільки у грі діти відтворюють свої знання про навколишній світ.
В сюжетно-рольові грі між дітьми встановлюються рольові і реальні відносини, стимулюючи дітей до спілкування. Відтворення в грі окремих сторін навколишньої дійсності потребує активного використання вербальних засобів для позначення предметів, дій і відносин.
Задача оточуючих дитину дорослих людей полягає в організації керівництва грою. Повнота розвитку гри, а як наслідок, і її виховна мета покращується при умові планованих дій педагога (Р.І. Жуковська, Н.Ф. Комаров, Д.В. Менджерицька, П.Г. Саморукова, Д.Б.Ельконін).
Результати спеціального дослідження, що наводить Ю.Ф. Гаркуша, які проводились в групах дітей з ЗНМ 5-6 років, свідчать, що процес формування ігрової діяльності у дітей з ЗНМ в порівнянні з їх нормально розвиваючими однолітками відрізняється з кількісної і якісної сторони. Під час гри діти взаємодіють з однолітками. Однак, їх взаємодія носить тимчасовий характер. Особливі труднощі мовленнєвого плану відмічаються в процесі самостійного і стимулюючого дорослими рольової бесіди дітей, а також при використанні мовленнєвих вимов плануючого типу.
Розвиваючи ігрову діяльність дітей, педагоги перш за все, планують задачі керівництва грою, методичні заходи, з-за допомогою яких будуть вирішуватись встановлені задачі, а також переглядають можливість реалізації поступово зростаючих мовленнєвих вмінь дітей в контексті гри. Висновком цього стало проведення серії занять на тему та комплексне заняття з елементами ігротерапії. В процесі формування ігрових вмінь у дітей, педагоги займаються з ними як індивідуально, так і з підгрупами. Навчають їх ігровим діям, формують ігрові вміння, розвивають можливість їх мовленнєвого спілкування між собою та дорослими.
Специфіка навчання гри, є перш за все, послідовність проходження основних стадій гри. Ведучим напрямком в керівництві грою є формування загальних ігрових дій в поступово ускладнюючих сюжетах, індивідуалізація активізуючого спілкування педагога з дітьми в процесі гри, організація спільної ігрової діяльності.
Фітотерапія - це лікування з допомогою лікарських рослин. Ще в 11 столітті до н.е. вавілонці широко використовували рослини з лікувальною метою. Важливо звернути увагу лікарів, педагогів, дефектологів, батьків , вважає М.А.Поваляєва, до необхідності застосування рослини, як ефективного лікувального і профілактичного засобу при різних мовленнєвих вадах.
Елементи фітотерапії практично застосовуються медичними працівниками. Зокрема, дітям пропонують трав'яні відвари, а також використовують трав'яні подушки під час сну. Наведемо приклади
1. При нервозоподібному заїканні використовують збори лікарських рослин, що мають проти судомну і заспокійливу дію.
Збір № 1 : Вереск звичайний, трава - 40г,
Сушениця, трава - 40г,
Пустинник п'ятистулковий, трава - 40г,
Валеріана лікарська, коріння - 40г.
1 ст. л. суміші залити 0,5л. окропу, настоювати 8 годин, процідити і пити протягом дня за 4-5 прийомів перед їжею і перед сном.
Збір № 2 : Шипшина коричнева, плоди - 60г,
Чорнобильник, трава - 60г,
Пшениця, трава - 40г,
Підмаренник звичайний, трава - 40г,
Вереск звичайний, трава - 40г.
1 ст. л. суміші заварити 0,5л. окропу, настоювати 30 хв., процідити і пити протягом дня в 4-5 прийомів перед їжею і перед сном.
Збір № 3 : Трилисник гірський, трава - 20г,
Душиця звичайна, трава - 20г,
Буквиця лікарська, трава - 20г,
Кульбаба лікарська, трава - 20г,
Череда - 20г,
М'ята духмяна, листя - 20г.
1 ст. л. суміші заварити 0,5л. окропу, настоювати 30 хв., процідити і пити протягом дня в 4-5 прийомів їжі і перед сном.
Збір № 4 : Чорнобильник, коріння - 20г,
Мати-й-мачуха, листя - 20г,
Синюха лазурна, коріння - 20г,
Денник лікарський, трава - 20г,
Бузок звичайний, цвіт- 10г.
1 ст. л. суміші заварити 0,5л. окропу, настояти 30 хв., процідити і пити протягом дня в 4-5 прийомів їжі і перед сном.
В результаті комплексної роботи, вдається за допомогою лікарських рослин не тільки нормалізувати сон дітей, зняти подразнення, заспокоїти, підняти працездатність, пам'ять, увагу, але й покращити загальний стан дітей з мовленнєвими розладами.
2. При паретичній формі дизартрії рекомендуються наступні збори :
Збір № 1 : Душиця звичайна, трава - 40г,
Зоря лікарська, трава - 20г,
Звіробій дірявий, трава - 10г,
Васильок польовий, рожевий, цвіт - 20г,
1 ст. л. суміші на склянку води, кип'ятити 10 хв., потім настоювати 20 хв., процідити, випити протягом дня в 3 - 4 прийоми перед їжею.
Збір № 2 : Синюха лазурна, трав - 10г,
Чорнобильник, трава - 20г,
Первоцвіт весняний, цвіт - 20г,
М'ята духмяна, листя - 20г,
Простріл розкритий, трава - 10г,
Денник лікарський, трава - 10г,
Чорнокорінь, коріння - 10г.
1 ст. л. суміші на склянку води, кип'ятити 10 хв., потім настоювати 20 хв., процідити, випити протягом дня в 3-4 прийоми перед їжею.
3. При спастичній формі дизартрії ефективні наступні збори :
Збір № 1 : Звіробій дірявий, трава - 50г,
Конюшина, трава - 50г,
Тисячолисник звичайний, трава - 50г,
Брусника, листя - 50г.
1 ст. л. суміші на склянку води, кип'ятити 5 хв., процідити, пити 2 рази в день через годину після їжі (в обід) і перед сном.
Збір № 2 : Тім'ян звичайний, плоди - 100г,
Ромашка аптечна, світ - 60г,
Толокнянка звичайна, листя - 100г,
Валеріана лікарська, коріння - 40г.
2 ст. л. суміші на склянку води, кип'ятити 5 хв., процідити, пити 2 рази в день через годину після їжі (в обід) і перед сном.
Поряд з фітотерапією ефективним засобом психостимуляції, нормалізації поведінкової активності є ароматерапія
Народний досвід і дослідження вчених показали, що запахи здатні керувати настроєм і працездатністю. Фізіолог Д.І. Шатенштейн в 1939 році вперше науково обґрунтував і експериментально довів, що деякі нюхові подразники впливають нарізні функції і особливо на працездатність.
В Японії проблему підняття виробництва праці і зниження рівня втомленості запропонували вирішити з-за допомоги різних ароматів. Фірмою "Суміцу" розроблено більше 20 варіантів фітокомпозицій. Так, наприклад, кількість помилок у програмістів і машиністок знижується: при вдиханні запаху лаванди - на 20 %, жасмину - на 30 %, лимона - на 54 %.
Елементи ароматерапії також застосовуються медичними працівниками. Зокрема, дітям під час сну пропонують вдихати аромати трав. Наприклад, аромати лаванди і розмарину діють заспокійливо і запобігають стресовому стану; запахи лимону і евкаліпту збуджують нервову систему і піднімають працездатність. Ефірне масло садового чебрецю прекрасно діє на нервову систему. Довготривале вдихання лаванди забезпечує снотворний ефект, так само, як ромашка, валеріана, коріандр, дягель та меліса.
Ефірні масла базиліку, коріандру, дягелю, цедри лимону, майорану, петрушки, евкаліпту тонізують. Фітокомпозиції із базиліку, розмарину, м'яти, майорану, коріандру, лаванди, тім'яну і вербени дають аромати, які прекрасно заспокоюють перезбуджену нервову систему. Це має посісти належне місце в роботі з гіперактивними дітьми.
Англійський лікар Р. Бах розробив в 1930-х роках цілу серію лікувальних квіткових есенцій (близько 40 видів), які впливають на центральну нервово систему. Результати реабілітації в першу чергу залежать від стану психіки пацієнта. Наприклад, настоянка верби знімає напруження, подразнення, плаксивість, усуває жалобу до себе, приводить до стану рівноваги; а при прийомі настоянки гостролиста зменшується злісність, подразнення.
Для того щоб перевірити чи підходять настоянки для дитини, достатньо втерти декілька краплин в скроні і в ділянку щитоподібної залози. При позитивній реакції настає приємне відчуття розслаблення м'язів. Ароматерапію застосовують разом із музикотерапією. Використовують музикотерапію для впливу на ослаблених, пригнічених або навпаки гіперзбудливих дітей, а також дітей, які мають порушення мовлення. Сеанс продовжується 20-30 хвилин. Курс лікування - від 10 до 20 сеансів.
Музикотерапія - це ліки, які слухають. Про те, що музика здатна змінити душевний і фізичний стан людини, було відомо ще в Древній Греції і в інших країнах. Ласкавий плескіт хвиль, наприклад, знімає психічне напруження, заспокоює. Найбільш чутливі до плескоту хвиль, шуму дощу люди, які народилися під знаком Риби, Рака, Скорпіона, чия стихія - вода.
Однак, лікують не тільки натуральні, але й штучно створені звуки. Спеціально підібрані мелодії знімають гнів і розчарування, покращують настрій. Наприкінці минулого століття І.Р. Тарханів своїми дослідами показав, що мелодії приносять радість, впливають на організм людини: збільшують силу серцевих скорочень, сповільнюють пульс, спонукають розширенню судин, нормалізують артеріальний тиск, покращують апетит. А подразнююча музика має прямо протилежний ефект. Відомо, що з-за допомогою музики полегшується контакт з людиною. Медиками встановлено, що приємні емоції, які саме викликані музикою, піднімають тонус кори головного мозку, покращують обмін речовин, стимулюють дихання, покращують кровообіг. Позитивне емоційне збудження при звучанні приємних мелодій покращує увагу, тонізує центральну нервову систему, тощо.
Було помічено, що музика діє вибірково: в залежності від характеру твору, від інструменту, на якому цей твір виконується. Так, наприклад, гра на кларнеті впливає передусім на кровообіг; скрипка та фортепіано заспокоюють нервову систему; а флейта має розслаблюючу дію. Найбільш сильний ефект від музики - це профілактика і лікування нервово-психічних захворювань. Вона знімає меланхолію. А французька письменниця Ж. Санд зазначила, що музика лікувала її значно ефективніше, ніж лікарі.
Спеціальні досліди показали, що найбільш збудливими властивостями наділена музика Вернера, оперети Оффенбаха, "Болеро" Равеля, "Весна Священна" Стравінського з їх постійно наростаючим ритмом. Ці твори мають значення у роботі із в'ялими, паретичними дітьми. Правда, сприйняття музики дуже індивідуальне і потребує багато сил і знань для вірного підбору мелодій.
Було помічено, що легка спокійна музика датського композитора і музиканта Франсиса Гойо заспокоююче діє на нервову систему, приводить у рівновагу процеси збудження і гальмування. Слухаючи цю музику, ніхто не дозволяє собі голосно розмовляти чи пустувати.
Найбільш важливим для дітей-логопатів є тренування спостережливості, розвиток почуття темпу, ритму і часу, мисленнєвих здібностей і фантазій, вербальних і невербальних комунікативних навиків, виховання вольових якостей, витримки і здібностей стримувати афекти, розвиток загальної дрібної моторики.
Безпосередньо лікувальну дію музики на нервово-психічну сферу дітей проводиться при її пасивному чи активному сприйнятті. В дошкільному віці седативний або активуючий ефект музики досягається музичним забарвленням різних ігор, спеціальною коректною орієнтацією традиційних занять з дітьми. Музична ритміка широко використовується при лікуванні рухових і мовленнєвих розладах (заїканні, моторних стереотипів), корекції недостатнього психомоторного розвитку, чуття ритму, мовленнєвого дихання. З дітьми дошкільного віку і молодшого шкільного віку вона виконується в формі під групових занять з ритмічними іграми, дихальною гімнастикою, відтворенням заданого ритму як в прискореному, так і в сповільненому ритмі.
Музика може бути використана як під час виконання самостійної роботи, коли виключається мовленнєве спілкування. Виключення лише становить мелодекламації (читання під музику) дітей, що заїкаються. Розробка і проведення музикотерапії в дитячих закладах, потребує тісної співпраці лікарів, психологів, музичних педагогів. Використання музикотерапії при мовленнєвих патологіях органічного походження є виправданим і перспективним за рахунок тісного впливу музики на емоційну сферу людини. Як показує досвід, музико - терапевтичний напрямок роботи сприяє покращенню загального емоційного стану дітей; вихованню якостей рухів (розвиток виразності, ритмічності, координації, плавності, серійної організації рухів); корекції і розвитку відчуттів, сприйняття; стимуляції мовленнєвої функції; нормалізації просодичної сторони мовлення (темп, тембр, ритм, виразність інтонації).
Хромотерапія - наука, що вивчає властивості кольорів. Кольору здавна приписували містичне значення, благотворний, або негативний вплив на людину, так як для людини зір є одним із найважливіших видом відчуття.
Наші далекі пращури помітили, що одні кольори ніжать погляд, заспокоюють, спонукають приливу внутрішньої сили; інші - подразнюють, пригнічують, викликають негативні відчуття. Вплив кольорів на людей не однозначний, а сугубо індивідуальний, він носить виключний характер, і педагогам необхідно це враховувати в роботі.
Окрім сприйняття зорових образів, очі виконують важливу функцію сприйняття світлової енергії і кольорових ефектів. Через рецептори зорового нерву виконується проведення енергії кольору і кольорові відчуття із зовнішнього світу до різних відділів центральної нервової системи. Вчені довели що, змінюючи світловий і кольоровий ритм, можна вплинути на функції вегетативної нервової системи, ендокринних залоз та інші життєво важливі ограни і процеси в організмі.
Навіть вода налита в пляшечки різного кольору, під впливом проміння сонця надирає окремі хімічні властивості і може використовуватись в медицині. Російський невропатолог В.М. Бехтєрєв досліджував вплив кольорів на організм людини. Так червоний, стимулюючий колір тонізує, синій заспокоює нерви, пурпуровий очищує кров, виліковує хвороби печінки.
Педагогам, психологам, лікарям і батькам необхідно володіти елементарною інформацією про кольоротерапію і використовувати ці знання в науково-освітньому процесі, корекційній і лікувальній педагогіці.
Синій колір надає заспокоюючу дію, послаблює, знімає спазми, зменшує головний біль спазматичного походження, знижує апетит. На звичайній практиці помічено, що синій колір має гальмівну дію при стані психічного збудження.
Фіолетовий колір має гнітючу дію на психічні і фізіологічні процеси, знижує настрій людей.
Червоний колір активізує, піднімає фізичну працездатність, викликає відчуття теплоти, стимулює психічні процеси.
Зелений колір заспокоює, створює гарний настрій. Тому, коли людина втомлена, вона інстинктивно намагається потрапити в оптимальну для неї геокольорове середовище: до зеленого гаю, галявини, зеленувато-блакитного водоймища. Зелений колір має вплив на соматично-ослаблених дітей, при лікуванні запалень, при пониженому зорові.
Російський фізіолог і невропатолог В.М. Бехтєрєв дослідив вплив зорових відчуттів на швидкість психічних процесів. Досліди показали, що наближені до теплової частини спектру червоні відтінки виконують тонізуючу дію,
рожевий тонізує при пригніченому стані,
жовтий колір, колір радості і спокою, нейтралізує негативні дії.
Німецький психоневролог Гальштейн встановив, що якщо людину із зав'язаними очима опромінювати червоним світлом, вона розводить руки, а при опромінюванні синім - зводить. Пояснення цьому феномену знайти важко. Можливо, що цей феномен пов'язаний з різним ступенем активації червоного і синього кольором особливих структур мозку, що відносяться до екстра пірамідного церебрального комплексу.
Літотерапія, або лікування за допомогою каменів та мінералів, буває корисним не тільки при подоланні хвороб, але й при соматичній ослабленості людини. Навіть використання овочів і фруктів окремих кольорів також може дати позитивний ефект, особливо чутливим людям. Лікувальна сила-природи, мінералів, багатовіковий досвід наших пращурів має широко використовуватися для збереження і укріплення здоров'я.
Мінерали незвичної форми і кольору, вражаючи своєю красою, представлялися нашим пращурам, носіями вищих сил. Ще в доісторичні часи люди наділяли каміння чудодійною силою, свято вірячи, що воно оберігає від злих духів, приносить щастя і здоров'я. Манускрипти Давньої Греції свідчать про існування в' мореплавців амулетів з каміння гранату, халцедону, аквамарину, гірського кришталю, агату та іншого каміння.
Аналіз літературних даних і багатовікового досвіду дав нам можливість скласти класифікацію мінералів з врахуванням їх впливу на організм людини. Вважають, що мінерали координують циркулярну систему судин і діяльність мозку. Літотерапія має особливі неповторні властивості, розшифровка яких може принести велику користь в діагностиці і лікуванні багатьох хвороб: авантюрин - врівноважує емоції, зберігає радісний настрій, ясність розуму; аквамарин - покращує ясність мислення, врівноважує емоції, допомагає зняттю стресового стану; алмаз - покращує функції мозку, посилює енергетику абстрактного мислення; амазоніт - оберігає від головного болю, заспокоює нервову систему, укріплює серцевий м'яз, знімає відчуття тривоги, невпевненості в своїх силах; аметист - знімає головний біль, збільшує активність правої півкулі головного мозку; бірюза - здатна до врівноваження емоцій, утворює атмосферу дружнього спілкування, покращує відчуття взаєморозуміння та відданості; смарагд - вважається однією із сильних речовин, які врівноважують процеси збудження і гальмування; "Котяче око" - допомагає у лікуванні паралічів, безсоння, емоційно врівноважує, спонукає до концентрації уваги, зменшує схильність до збудливості; кварц рожевий - знижує стан стресу, знешкоджує стан злості; корали - покращують пам'ять, позбавляють від нервового тіку. Активізують діяльність ЦНС, контролюють емоції, піднімають низький ментальний рівень, стимулюють низький інтелектуальні здібності і логічне мислення, сприяють самоконтролю, самоаналізу, підвищують оптимізм; кришталь -впливає на роботу мозку (гіпофізу, епіфізу); лазурит - лікує зір, надає ясність мислення, знімає біль; малахіт - корисний для серця, кровоносних судин серця та легень, заспокоює збуджену нервову систему, покращує сон; місячний камінь - змінює манеру поведінки від різкої, прямолінійної до більш м'якої; нефрит - допомагає при хворобах нирок: знімає біль; наділений теплопровідною властивістю; опал - заспокоює нерви, врівноважує емоції, посилює інтуїцію; олександрит - заспокоює при перезбудженні; родоніт - укріплює імунну систему, покращує пам'ять, знімає стан стресу, допомагає при різних видах неврозу, допомагає зібрати духовні сили при виникненні тяжких життєвих ситуацій; рубін - лікує серце, мозок, покращує силу і пам'ять людини. Він здатен до лікування паралічу, захворювань хребта та суглобів; допомагає запобігти виникненню паралічу при інсультах, гарно діє на нервову систему, знімає стан депресії, корисний при безсонні; перли - допомагають при втраті пам'яті на нервовому ґрунті, при нервових розладах; сапфір - покращує терапевтичний ефект при лікуванні уражень кісткової системи, паралічах та парезах в результаті інсульту, захворювань нервової системи, особливо неврозах, допомагає позбавитися від безсоння; сердолік - благотворно впливає на нервову систему, знижує дратівливість, стомлення, пригнічення; топаз блакитний -забезпечує емоційну рівновагу; турмалін - покращує стан нервової системи,
сон, знижуючи відчуття страху та неспокою; янтар - є стимулятором нервової системи, покращує настрій, врівноважує емоційний стан, заспокоює серце.
Елементи літотерапії можна використовувати у роботі психолога, вчителя, логопеда з метою нормалізації психічного стану дітей, що водночас сприятиме попередженню мовленнєвих порушень у них. (
Отже, система роботи по попередженню порушень мовлення у дітей передбачає використання різноманітних засобів (в тому числі нетрадиційних) та забезпечення тісного взаємозв'язку між працівниками освіти і батьками.
КОМПЛЕКСНЕ ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ІГРОТЕРАПІЇ І ЛОГОРИТМІКИ «ШЛЯХ У КАЗКУ»
Мета: Зняти втому, тривожність, мовну і м'язову напругу; створити позитивну взаємодію один з одним; розвивати уяву, координацію рухів і кінетичні відчуття.
Хід заняття: Підготовчий етап. Введення в ігрову ситуацію. Ведуча зустрічає дітей. Обговорює правила поведінки в ігровій країні.
Ритуал входження в Казку. Символічний перехід зі світу реального у світ казки. Гра «Чарівна паличка». Ведуча за допомогою «чарівної палички» «перевтілюється» у Добру чарівницю, а діти опиняються у Казковій країні.
Ігротерапія:
а) Гра «Як будемо подорожувати?». Запрошення хлопчика-пажа. Діти
стають один за одним. Паж стає першим і задає груповий алгоритм (потяг,
літак, машина і т. д.).
б) Гра «Зачароване поле». (Гарячий пісок - сніг - зелена трава - опале листя
- болото - чиста калюжа - струмок - голки - тепле камення).
в) Гра «Тунель». (Діти поодному переборюють «тунель»).
г) Гра «Перебори гору. (Діти за підтримкою ведучих долають перешкоди).
д) Вправа «Дрімучий ліс». Діти долають уявні «джунглі».
є) Гра «Зустріч з Марією-Чудотворицею». (Марія-Чудотвориця загадує загадки і пальчикові ігри з речитативом).
ж) Етюд «Озеро». (Діти переправляються через озеро, показуючи, як вони
вміють плавати).
з) По стрічечках-доріжках у «Країну Дзеркал».
і) Гра «Чарівна галявина». Діти заходять на ковдру. Після дотику «чарівної палички» вона перетворюється на «чаріну галявину».
к) Етюд «Рожева хмаринка». Діти сідають на галявинку, закривають очі, слухають музику. У цей час зверху їх накривають рожевим тканиною. Діти відкривають очі, торкаються «хмаринки». Хмаринка перетворюється у рожеве багаття радості, щастя, сміху.
л) Гра «Чарівні камінці». Добра чарівниця говорить про те, що подоріж до казкової країни закінчилась, і кожен учасник цього дійства може взяти із собою по 3 чарівних камінця: один для себе, другий для близької людини, третій для дитячого садочка. Потрібно загадати бажання для кожного камінця. Діти по стрічковим доріжкам йдуть за «чарівними камінцями». Психолог відзначає за місцями вибір один по одному дітей.
м) Етюд «Танок радощів». Повернення з Чарівної країни. Добра чарівниця доторкається паличкою до дітей.
н) Вихід із казки. Діти під музику виходять із залу.
|
